Середа, 17.01.2018, 22:10

Головна Каталог статей Мій профіль Вихід
Меню сайту

Категорії розділу
Для автомобілістів [15]
Для користувачів ПК [7]

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Головна » Статті » Для автомобілістів

Гальмування
Принципи гальмування

Велика кількість аварій походить від невірного гальмування. Найкращий гальмовий єфект забезпечується тоді, коли колеса знаходяться на межі блокування. Таке гальмування вимагає від водія володіння технікою гальмування та відчуттям автомобіля. 
Уміння правильно гальмувати – це уміння максимально використовувати зчеплення коліс з дорогою, зберігати керованість автомобіля, застосовувати гальмування двигуном. Будь-яке гальмування повинне виконуватися при ввімкненій передачі, а вимикати зчеплення слід практично перед самою зупинкою автомобіля. 
Комісією з дорожнього руху ООН рекомендовано, що антиблокувальна система гальм повинна входити в обов'язкове устаткування будь-якого сучасного автомобіля. Таку систему скорочено називають ABS. Вона оснащена пристроями управління із зворотним зв'язком, які запобігають блокуванню коліс під час гальмування навіть при сильному натисненні на педаль гальма. Це покращує керованість і курсову стійкість автомобіля. 
На слизькій дорозі правила дорожнього руху рекомендують водієві застосовувати переривисте або імпульсне гальмування. Водій безперервно натискає і відпускає гальмівну педаль, і шина при кожному гальмуванні проходить через оптимальну зону зчеплення з поверхнею дороги. Саме у цей момент ефективність гальмування різко збільшується. Приблизно так само працює і ABS! Проте намацати величину гальмівного зусилля, що забезпечує гальмування шини з максимальною ефективністю, не завжди під силу навіть досвідченому водієві. На слизькому покритті воно постійно змінюється, причому для кожного колеса окремо.
Ось і доводиться водієві чаклувати з гальмівною педаллю, підрулювати в коротку мить відпуску гальма, щоб автомобіль не розвернуло. Окрім цього, для додаткового антиблокувального ефекту водій вмикає (з перегазовкой, щоб не заблокувати ведучі колеса) знижену передачу.

Гальмування в екстремальних умовах
Гальмування в екстремальних умовах (максимальна швидкість руху, низький коефіцієнт зчеплення, екстрене маневрування, реакція на несподівану зміну ситуації) задача непроста, навіть для професіонала з великим досвідом. Потрібно миттєво і безпомилково вибрати оптимальний прийом гальмування для даних умов, внести по ходу маневру необхідні корекції в керуючі дії, щоб зберегти стійкість і керованість автомобіля. Дуже часто приходиться застосовувати послідовно кілька прийомів, переходити від гальмування з постійним зусиллям до імпульсних способів. 

Cправжній професіонал здатний прикладати до педалі гальма до чотирьох контрольованих імпульсів у секунду. Спортсмени екстра-класу при виконанні екстреного уповільнення з максимальної швидкості встигають за одну секунду виконати від 11 до 13 (!) рухів всіма органами керування (3 педалі, кермо і важіль КПП) і працювати по ходу гальмування правою ногою з частотою до 8 імпульсів у секунду. Для непідготованого автомобільного дилетанта, що не дуже-то задумується над прийомами і технологіями гальмування, майже завжди в екстремальних ситуаціях спрацьовує "захисний рефлекс" на небезпеку - різке гальмування з повним блокуванням коліс. Цей феномен цілком відноситься і до багатьох обережних водіїв з великим стажем. З дня в день вони відпрацьовують, самі того не підозрюючи, на дорогах стандартний прийом плавного гальмування на постійній передачі і через якийсь час цілком утрачають способи екстреного гальмування (переривчасте, ступеневе, комбіноване). На початку, ті хто вмів, відмовляються від перегазовок при включенні понижених передач, потім губляться навички послідовного переключення передач убік зниження, а потім спрощують і техніку натискання на педаль гальма, залишаються тільки стандартні зусилля.

Природно, що в будь-якої людини, що готує себе до водіння в нормальних умовах і в якого не виникає бажання "купатися в стресі" або змагатися на гоночних трасах виникає питання: "Навіщо потрібно постійно застосовувати якісь ускладнені прийоми гальмування, що не потрібні для простих ситуацій?! Відповідь на такий самозапит і для автолюбителів, що ще не встигли познайомитися з прийомами вищої майстерності і для професіоналів, що не хочуть витрачати зайву енергію свого організму, дуже простий. У критичних ситуаціях з гострим дефіцитом часу можна розраховувати тільки на рефлекторну реакцію. Якщо такі реакції, елементи і прийоми не відпрацьовані заздалегідь, то розраховувати на успіх не приходиться, можна лише потім звинувачувати себе за невірні дії і прорахунки в оцінці ситуації. 

Сьогодні багато забезпечених водіїв врятували себе від небезпечних наслідків повного блокування коліс при гальмуванні придбавши сучасні моделі автомобілів, оснащені пристроєм ABS (антиблокувальна система). Ця система здатна посилати на гальмові машинки коліс до 12 імпульсів у секунду. Така частота не під силу навіть видатним гонщикам. Система відслідковує швидкість обертання кожного колеса автомобіля і допомагає водієві зберегти стійкість і керованість автомобіля без блокування коліс. Це особливо важливо в умовах швидкісного проходження повороту і при екстрених маневрах. 

Однак, при всіх плюсах ABS маються серйозні проблеми, що впливають на безпеку. Так на передньопривідних автомобілях ABS виключає можливість застосування прийому "газ-гальмо" (гальмування лівою ногою при збереженні тяги) для повороту автомобіля при керованому скользінню задньої осі. Такий прийом надзвичайно важливий в умовах слизької дороги, коли можливості перевернути автомобіль передніми колесами дуже обмежені. ABS заважає подоланню нерівностей, тому що виключає застосування різкого гальмування, за допомогою якого можна штучно зжати пружини передньої підвіски, а потім скористатися наслідком цієї дії і розвантажити передні колеса, щоб уникнути удару об перешкоду.

ABS по своїй суті не призначена для подолання критичних ситуацій, її краще розглядати як профілактичний засіб безпеки, що виключає грубу помилку водія. В екстремальних умовах від ABS можна чекати наступних проблем: 
Виконуючи гальмування за допомогою ABS (натиснувши на педаль гальма потужним зусиллям) і одержуючи підтвердження про включення системи (поштовхи педалі по нозі) водій не може точно визначити в якому місці відбудеться зупинка автомобіля тому, що гальмує не він сам, а його комп'ютер. 
Багато водіїв, починаючи гальмування з максимальної швидкості (більш 130 км/годину) на слизькій дорозі першу мить відчувають пасивність ABS. Це зв'язано з тим, що перш ніж почати інтенсивне гальмування ABS тестує дорогу, визначаючи її слизькість. Навіть такий мікроскопічний відрізок часу без гальмування викликає в людини стрес і сумніви. 
Виконуючи гальмування на дорозі з неоднорідним зчепленням (лід, асфальт, сніг, вода) ABS знімає гальмове зусилля з колеса або коліс, щоб зберегти автомобілеві стійкість і запобігти заносу або затяжному ковзанню. Водій, зненацька для себе, відчуває зменшення гальмівної динаміки. 
Виконуючи гальмування на нерівностях ABS припиняє гальмування колеса або коліс у фазі підскоку. Водій випробує стан тривожності через пасивність гальмової системи. 
ABS припиняє роботу на швидкості близько 5 км/година (відключається). Водії важких автомобілів (броньовики, інкасаторські автомобілі, лімузини) продовжуючи гальмування в останній фазі попадають у ситуацію з повним блокуванням коліс при поздовжньому ковзанні. Блокування віднімає в них 1-1,5 м. дистанції для повної зупинки і якщо перешкода знаходиться в безпосередній близькості, то відбувається зіткнення. 

У спрощеному арсеналі майстерності непрофесійного водія, випускника автошкіл нараховується не більше трьох прийомів гальмування: плавне з постійним зусиллям, плавне з наростанням зусилля і різке з гарантією повного блокування коліс. Хоча багато аматорів знають і застосовують на практиці прийоми імпульсного гальмування, але способи застосування і кінцевий ефект викликають серйозну критику. Найчастішою помилкою є багаторазове і тривале блокування коліс через ритмічні гальмові зусилля, що викликають розгойдування і резонанс передньої підвіски. Крім того, що гальмові зусилля дозуються неточно, відсутні необхідні відчуття блокування коліс. Ці відчуття формуються або в результаті спеціальних тренувань, або приходять з досвідом ціною проб і помилок. Помилки допущені в гальмуванні часто коштують дуже дорого і приносять людям серйозні проблеми.

Арсенал професійного водія і "просунутого" аматора відрізняється тим, що в ньому крім стандартних гальмових технологій є 10-12 прийомів ситуаційного характеру: гальмування на льоді, гальмування на нерівностях, гальмування в повороті, варіанти екстреного гальмування (ступеневе, переривчасте, "газ-гальмо"). Крім цих прийомів професіоналові властиві якості прогнозу поводження автомобіля у відповідь на застосовуваний прийом, почуття втрати стійкості і керованості, і способи додаткової стабілізації автомобіля.  

Навіть у гострій критичній ситуації професіонал рефлекторно стримує перше гальмове зусилля, побоюючись блокування коліс. Якщо він припускається помилки в першому імпульсі або за ходом гальмування, то також рефлекторно відпускає педаль гальма, щоб припинити занос або повздовжнє ковзання на ранній стадії. При інтенсивному гальмуванні з максимальною швидкістю автомобіль без ABS гостро регулює на найменші прорахунки, зв'язані з короткочасним блокуванням то одного, то іншого колеса. Професіонал миттєво реагує на ковзання автомобіля, поправляючи його траєкторію серією коротких за амплітудою підрулюючих дій. При екстреному комбінованому гальмуванні приходиться майже одночасно працювати трьома педалями, кермом і важелем переключення передач. 

На жаль, варто констатувати, що небагато професійних водіїв мають відмінну техніку екстреного гальмування. Причин тут кілька, але головна - одна. Відсутність практики і втрата навичок. Тому багато спецслужб щорічно проводять перепідготовку своїх співробітників, організують швидкісні змагання, стажування. Ті ж, хто не має таких можливостей повільно згасають як фахівці і використовують накопичений досвід для того, щоб за рахунок випереджального прогнозу не потрапити в критичну ситуацію. 

Є ще більш високий рівень майстерності і цей рівень характерний для гонщиків вищої кваліфікації. У їхньому арсеналі більш 150 елементів, прийомів і рухових композицій гальмування. У числі цих прийомів є такі, котрі можна назвати унікальними тому, що вони здатні врятувати життя в багатьох ситуаціях, з яких навіть професіонал не знайде виходу. До їхнього числа відносяться прийоми гальмування бічним ковзанням, керованим заносом, контрольованим обертанням і навіть аварійним контактним гальмуванням у тих ситуаціях, коли всі інші прийоми вичерпали свої можливості. 

Крім керування дій націлених на ефективне уповільнення швидкості в арсеналі гонщиків є прийоми, які підвищують безпеку екстрених маневрів. Ці прийоми дозволяють створити додаткову притискну силу на передніх колесах, збільшити миттєво "повертаємість" автомобіля, тобто збільшити безпеку в самій небезпечній стадії маневру при вході в поворот на максимальній швидкості. До таких прийомів відносяться : "завантаження" гальмуванням двигуна, "завантаження" включенням пониженої передачі, "завантаження" останнім гальмовим імпульсом. Особливість таких прийомів виявляється в тім , що вони передують маневрові і за часом виконання вкладаються в часовий діапазон від 0,1 до 0,15 сек. Непідготовлений водій не може скористатися цими прийомами через відсутність координації швидких керуючих дій при дефіциті часу. 

Вища майстерність виявляється в способах гальмування на дузі повороту, особливо на слизькій дорозі. У цих умовах гальмування стандартними способами стає небезпечним через хитку рівновагу автомобіля і нерівномірного завантаження коліс. Навіть невелика помилка в гальмовому зусиллі приведе до бічного ковзання або заносу автомобіля. Спортсмени при вході в поворот, а часто і на самій дузі переводять автомобіль у бічне ковзання, гасячи таким способом зайву швидкість. На передньопривідних моделях для цього використовується прийом "газ-гальмо", на задні і повнопривідних - "контр-зміщення” або "контр-занос" (прийоми що дозволяють "розгойдати" задню вісь автомобіля і перевести його в керований занос). В крутих поворотах на вузьких ґрунтових або засніжених дорогах гонщики розвертають автомобіль задніми колесами, застосовуючи для цього їхнє короткочасне блокування включенням стояночного гальма. 

Початкові зимового сезону завжди відповідає пік аварійності, що спадає до кінця зими. Багато аварій виникають тому, що водії не зуміли швидко пристосуватися до умов слизької дороги і змінити стиль водіння. З першими ознаками зими співробітники спецслужб проводять одноденну або триденну перепідготовки. Автогонщики організують учбово-тренувальні збори і повторюють комплекс із 16 спеціальних вправ, серед яких і ті, котрі зв'язані з прийомами екстреного гальмування. 

Для звичайних водіїв, що не мають таких можливостей, але змушені вступити на "небезпечну стежку" зимової дороги Центр вищої водійської майстерності рекомендує:
Звернути увагу на посадку: 
притискатися щільніше до спинки сидіння, щоб раніш відчути втрату стійкості автомобіля; 
постійно тримати обидві руки в симетричному положенні у верхньому секторі кермового колеса, щоб мати можливість миттєво зреагувати на занос автомобіля. 
Оживити навички імпульсного комбінованого гальмування: 
ще до початку зими, виконуючи гальмування в нормальних умовах, потрібно тренувати праву ногу гальмувати імпульсами, а не постійним зусиллям; 
бажано згадати й оживити навички переключення передач у спадному порядку за ходом гальмування (закінчувати цикл переключення другою передачею); 
Підсилити гальмові можливості автомобілів з автоматичними КПП: 
за ходом гальмування включати механізм понижуючої передачі; 
на швидкості нижче 60 км/год включати фіксовану передачу (другу). 
Готувати зимові шини, що необхідні всім і особливо автомобілям, обладнаними ABS.

Категорія: Для автомобілістів | Додав: admin (05.05.2010)
Переглядів: 1568 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Ви увійшли як Гість |

Група "Гости" | RSS



Календар

Архів записів

Copyright MyCorp © 2018 Використовуються технології uCoz