Як визначити стан і
придатність заправленого в систему антифризу?

Фахівці радять керуватися такими
параметрами, як щільність і фізичні характеристики залитої рідини. Щільність
лише побічно вказує на температуру початку кристалізації та кипіння. Головне,
що охолоджувальна рідина старіє - зменшується тепловіддача, збільшується
схильність до піноутворення, «спрацьовуються» спеціальні присадки, а незахищені
метали починають інтенсивно корозіювати. Ресурс антифризу напряму залежить від
його якості та пробігу автомобіля.

Власники нових авто орієнтуються
на строки заміни та марку ОР, які пропонує автовиробник. Але іноді рідина
старіє раніше. Помітити початок процесу старіння можна за желеподібним нальотом
на внутрішньому боці горловини розширювального бачка, помутнінням антифризу,
випаданням осаду, а також більш частому спрацьовуванню електровентилятора
охолодження.

Якщо у вас стара машина, а рідина
в розширювальному бачку набула рудо-бурого кольору, рідину треба не лише
міняти, а ще й промити систему спеціальним складом або хоч би водою, давши
попрацювати двигуну кілька хвилин на холостих обертах.

Згідно зі статистикою, до 22% поломок автомобіля напряму, а
40% напряму або побічно пов'язані зі справністю системи охолодження двигуна.

Що таке антифриз?

Енциклопедія характеризує поняття «антифриз» як сполуку, при
додаванні якої до води знижується її температура замерзання. Антифризами є
майже усі неорганічні соли (хлористий натрій, калій, кальцій), анілін, спирти,
гліцерин, гліколі, целозольви, карбітоли тощо.

А от охолоджувальна рідина
складається з води, антифризу, спеціальних присадок, що убезпечують систему
охолодження від корозійних процесів, а саму рідину від термохімічного
руйнування.

ТОСОЛ - це торговельна назва автомобільної охолоджувальної рідини,
розробленої в 1971 р. для автомобілів ВАЗ замість італійської «ПАРАФЛЮ»
фахівцями ДержНДІОХТу. Тож вірніше називати охолоджувальну рідину
все-таки антифризом, а не ТОСОЛом, який є всього лише торговельною маркою.            

Перші антифризи були звичайною водою, в якій розчиняли сіль, гліцерин,
спирт і навіть цукор. Справжній антифриз з'явився тоді, коли воду
догадалися змішувати з етиленгліколем. Пізніше, вже перед Другою світовою
війною, до антифризу почали додавати антикорозійні присадки.

Пам'ятайте, що етиленгліколь
украй токсичний і отрутний. Він може проникати в організм через шкіру, а
смертельна доза при внутрішньому вживанні становить лише 35 см3!

Відповідність стандартам

Сучасні стандарти регламентують властивості концентратів і антифризів,
залежно від того, зроблені вони на основі етиленгліколю або пропіленгліколю, а
також умов експлуатації. Наприклад: ASTM D 3306 і ASTM D 4656 - для
охолоджувальних систем легкових і невеликих вантажних автомобілів. ASTM D 4985
і ASTM D 5345 - для комерційної техніки, що працює в складних умовах. Однак
більшість російських і азіатських виробників не дотримуються цих класифікацій.

Є й окремі стандарти
автомобілебудівників. Зокрема у VW охолоджувальні рідини діляться на кілька
видів:

G11 - етиленгліколь із невеликим пакетом присадок. Як
правило, це дешеві антифризи зеленого кольору. Термін служби до 2 років.

CODEG11 - етиленгліколь із силікатними присадками, що при
експлуатації покривають усі стінки системи охолодження дуже тонким захисним
шаром незалежно від того, чи є корозія чи ні. Силікатний антифриз зазвичай
забарвлений у синій, зелений або жовтий колір. Його аналог - тосол. Термін
служби до 3 років.

G12/ CODEG12 - етиленгліколь і карбоксилатні сполуки. За
рахунок того, що антикорозійна плівка створюється тільки в потрібних місцях, а
не покриває всі внутрішні поверхні, тепловідвід при використанні цього антифризу
більш ефективний, ніж у G11. Щонайкраще підходить для високооборотних і
температурно-навантажених двигунів. Колір - червоний або жовтий. Термін служби
- до 5 років.

G13(G12+) - поліпропіленгліколь. Це більш екологічний
продукт (швидше розкладається). Колір - оранжевий. Термін служби - до 5 років.

Що купити?

Купувати треба охолоджувальну
рідину, рекомендовану в інструкції для експлуатації автомобіля, і краще в
спеціалізованих магазинах. Концентрат ОР застосовувати в системі охолодження не
можна. Він призначений лише для приготування охолоджувальної рідини шляхом
розведення водою. У якому співвідношенні здійснюється розведення, вказує його
виробник на етикетці.

Слід пам'ятати, що антифризи
різних торговельних марок найчастіше несумісні. Причому збіг за кольором жодної
ролі не відіграє. Компоненти присадок можуть прореагувати один із одним із
непередбаченим результатом. Тому в безвихідному положенні краще долити воду, а
потім замінити всю рідину в системі.

Якщо ви не знаєте, що залито в
радіатор вашого авто, краще замінити антифриз із обов'язковим промиванням
системи. Регулярно перевіряйте рівень охолоджувальної рідини. Якщо в результаті
випару він понизився, додайте в систему охолодження дистильовану воду, і тільки
якщо рівень знизився в результаті витоку, треба додавати антифриз.

Не можна використовувати замість
антифризу воду. Це може стати причиною виходу з ладу помпи, що змазується
антифризом. Крім того, в антифризу краща ніж у води теплопровідність, низька
піноутворюваність. Якісний антифриз не руйнує ущільнювачів системи охолодження.
А ще він містить присадки, що забезпечують різні експлуатаційні властивості
охолоджувальної рідини - антипінні, антикорозійні, миючі та інші.

Купуючи охолоджувальну рідину,
пам'ятайте - хороший антифриз дешевим бути не може. На упаковці солідний
виробник не заощаджує. Тому така каністра має кілька ступенів захисту,
штрих-код, анотацію до застосування, дані виробника, температури кипіння й
замерзання, строк зберігання, номер партії з датою її виготовлення тощо. Герметичність
каністри можна перевірити, перевернувши упаковку або злегка стисши її з боків.
Якщо протікає або каністра шипить, пропускаючи повітря, краще таку не купувати.
І ще: антифриз не повинен пахнути нафтопродуктами.

Не заощаджуйте, купуючи дешевий антифриз
низької якості. Це може спричинити незрівнянно більші витрати на ремонт
двигуна.

Автор: Олександр
Левчук