Як недивно,
але перший автомобіль в Російській Імперії з'явився не де-небудь, а в Одесі - у
видавця і редактора «Одеського листка» Василя Васильовича Навроцького. У 1891
році він став щасливим володарем чотириколісного  екіпажу з двигуном внутрішнього згоряння.
Імовірно, це був автомобіль Benz, але ряд істориків вказують на Panhard
Levassor.

Розвиток автомобільної промисловості в імперії йшов повільно. Освоєння нової галузі
почалося тільки після жовтневого перевороту під чуйним керівництвом партії й
уряду. Україні в цьому відношенні не
дуже пощастило  в силу її
аграрно-орієнтованого господарства. Тому до ідеї будівництва автозаводів
керівництво СРСР прийшло лише наприкінці війни. Після визволення
Дніпропетровська в 1944-му було вирішено побудувати в місті автозавод, про що
свідчить Наказ Наркому середнього машинобудування СРСР від 31 червня 1944 року.
Головним конструктором був призначений один із кращих радянських фахівців -
Віталій Андрійович Грачов. На заводі планувалося випускати 300 тисяч вантажівок
на рік. У середині 1948-го почали виробництво автокранів, автонавантажувачів і
самоскидів ДАЗ-585. Перш ніж запустити на конвеєрі ЗІС-150, в КБ «Даза» провели
його глибоку модернізацію. Після державних випробувань вантажівка ДАЗ-150 «Українець»
була рекомендована до серійного виробництва, але ...
9 травня 1951 виходить Постанова  підписана Сталіним  «Про передачу Міністерству озброєння
Дніпропетровського автомобільного заводу ...» Так, замість вантажівок країна
отримала найкращі у світі ракети, а завод став знаменитим «Південмашем». За
іронією долі, в 1992 році на «Південмаші» налагодили випуск тролейбусів, а в
2005-му створили автобус А186.

Замість Дніпропетровська кузнею українських вантажних
автомобілів «призначили» Кременчук, де у 1958-му на базі заводу мостових
конструкцій вирішено було налагодити випуск важких вантажівок ЯАЗ, що пізніше отримали ім'я КрАЗ.

Пріоритетною галуззю промисловості автопром не був ні в
СРСР, ні в Україні.

Тим часом у Луцьку розпочинається будівництво Луцького
авторемонтного заводу. Після введення його в експлуатацію 25 серпня 1955
основною продукцією заводу стають запчастини до ГАЗ-51 та ГАЗ-63, а також
ремонтне обладнання для сільськогосподарських потреб. Та потреби військових внесли поправки в діяльність підприємства. Було
вирішено налагодити випуск армійського транспортера переднього краю (ТПК)
ЗАЗ-967, а в 1966-му зібраний  позашляховик ЗАЗ-969В «Волинянка». Сьогодні завод у Луцьку випускає
автобуси і вантажівки.

У 1956 році на Львівському автобусному заводі з'явився
перший експериментальний автобус марки ЛАЗ. Аналогів цієї моделі в СРСР в той
час не було: до цього всі
автобуси виробляли на шасі
вантажних автомобілів. Цікаво, що саме автобуси марки ЛАЗ на протязі багатьох
років використовувалися для транспортування радянських космонавтів на
Байконурі.

А ось батьківщиною «народного» автомобіля стало Запоріжжя,
де рівно 50 років тому, восени 1960 року, з конвеєра колишнього заводу
сільгосптехніки «Комунар» зійшли перші екземпляри серійної малолітражки ЗАЗ-965
«Запорожець».

До розвалу СРСР всі плани втілювалися завдяки директивам
партії й уряду, часом межуючи
з абсурдом. З набуттям Україною незалежності вітчизняний автопром став ближче
до споживача, з'явилися нові підприємства, такі як «Богдан», «Єврокар», «КрАСЗ»
і «Еталон», істотно змінився асортимент  продукції, освоєно нові технології.